2009. 11. 12, четвер
Ап. – 1 Сл., 265 Зач., 2, 9 -14.
Єв. – Лк., 57 Зач., 11, 14-23

Слава Ісусу Христу!

«Коли я Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють сини ваші?» – таке риторичне запитання. Цілий цей діалог Ісуса з «деякими з них» (як каже Євангеліє), з юдеями нагадує інший діалог з питання про владу: «Якою владою ти це чиниш?»; «Іванове хрещення було з неба, чи від людей?»; Якщо я – Велзевулом, то чим виганяють ваші сини?»; «Якщо царство розділене, то…»

Ціла логіка цього діалогу веде співрозмовників Ісуса Христа до необхідності прийняти Його як Месію, прийняти Його як того, хто приходить і приносить Царство Боже: «Коли ж я перстом Божим виганяю бісів, то прийшло до Вас Царство Боже». Ісус заганяє своїх співрозмовників у «тупик», логічним висновком і, в певному сенсі, завершенням цього діалогу є ця безальтернативність: або ви збираєте зі мною, або ви розсипаєте, третього не дано; або ви зі мною, або ви є моїми ворогами. Ця фраза: «Хто не зі мною, той проти мене, хто зі мною не збирає, той розсипає» з одної сторони ніби є завершенням цього логічного ходу думок, цього риторичного діалогу. Але Ісус веде цей діалог, не щоби показати свою гостроту ума перед співрозмовниками, і навіть не для того, щоби показати їхню недолугість аргументації. Христос підштовхує своїх слухачів до певного життєвого вибору, який з однієї сторони є важливий як вибір не просто за Христом, за Його особою, щоби стати Його учнями, але, можемо сказати, вибір за Його життєвою філософією, за Його способом життя. Це є пропозиція Його любові.

Це краще буде видно, коли ми співставимо цю фразу з іншою євангельською тезою, яка на перший погляд є зовсім протилежною. Ісус каже до учнів: «Хто не проти вас, той з вами» і «Хто не зі мною, той проти мене». Логічно ці дві фрази є протилежними, якщо не звернемо увагу на те, що у випадку сьогоднішнього Євангелія Ісус представляє стосунок до нього, а інша фраза стосується стосунку між учнями, стосунку між іншими людьми. Спільним знаменником, цих двох фраз, які видаються зовсім протилежними є життя в любові. Якщо ти не живеш любов’ю, яку пропонує Ісус Христос, якщо ти не з Ним, не з Його любов’ю, то ти живеш у протилежному напрямку, ти живеш чимось іншим (не конче ненавистю), і ти розсипаєш. Але не кожен, хто не є зі мною, хто не живе моєю любов’ю, моїм способом думання, не є проти мене. Навпаки, любов Христова дозволяє мені сприймати моїх опонентів, навіть моїх ворогів, навіть тих, хто проти мене, а тим більше тих, хто не проти мене. Як можна жити тими двома фразами? – Тільки живучи Христовою любов’ю. Тільки живучи тим способом думання, який Він пропонує, і який виражений у Нагірній проповіді, де Христос пропонує любити не лише тих, хто зі мною, навіть не лише тих, хто не проти мене (тобто не зі мною, але і не проти мене), але навіть тих, хто проти мене – до своїх ворогів.

Таким чином заганяння людей у такий логічний підхід є делікатною спробою запропонувати їм інший спосіб життя, інший спосіб мислення, інші критерії, якими би вони оцінювали те, що вони бачать. Адже ж Євангеліє далі не передає, що зробили ті слухачі Ісуса Христа. Вони могли розвернутися і піти. Ця розмова не є якимось примусом, тиском на слухачів. Вона, як і ціле Євангеліє, є пропозицією. Вона показує певну суперечливість, яка є у співрозмовників Ісуса Христа, але вона є кожного разу для кожного з нас пропозицією. Якщо ти будеш жити Божою любов’ю, то ти не будеш називати «бісівським» те, що є любов’ю, якщо ти будеш жити Божою любов’ю, ти зможеш побачити навіть в людях, які не йдуть за твоїм способом думання, своїх співбратів. Ти зможеш знайти можливості співпраці навіть з тими людьми, які байдужі до тебе і зможеш прийняти тих, які проти тебе ворогують. Христос не відкидає співрозмовників, і навіть тих, хто закидає Йому блюзнірські речі, Він хоче їх скерувати, хоче їм запропонувати інший шлях. Питання (знову ж таки риторичне): де в цьому контексті знаходимося ми? Чи в ролі співрозмовників, чи сторонніх спостерігачів? Де на тому шляху Христової любові знаходимося ми? В ролі кого ми знаходимося?

Просімо Господа Бога, щоби ця пропозиція знаходила все більше місця в нашому серці. А критерієм цього буде наше ставлення до інших: ставлення до тих, хто не з нами, чи ставлення до тих, хто проти нас. Амінь